Голос порядка. 1911 г. (г. Елец)

Голос порядка. 1911 г. (г. Елец)

г о л о с ъ П О Р Я Д К А . № 426 развитія учащейся молодея^и и под- Такимъ образомъ начатое мною готовлепія ея !п> военной слуясбѣ. но мыслп Госіідоря Императора Пріученіе кі. военной днсцніілннѣ дѣло, имѣющее, повторяю, великое выростающнхъ нынѣ внѣ всякаго восннтательноо значеніе прежде все- восннтателг.наго вліянія ученнков'ь го для русскоіі школы, а затѣмъ н народныхъ іііколт.. дѣтей улицы, со для русской арміи, слава Богу, на- вс'І'.мн ея дикими н грубыми нрояв-ілаѵкепо н тенерг, остается лишь :щ- леніими. обнаруживающимися ігі, ;ботиться о томъ, чтобы оно окрѣпло, болѣе старщем'ь возрастѣ безиіабаиі- ясн.то, росло н развивалось на здо- ным'ь хулиганством'ь. отъ котораго; ровыхъ, нрочных'ь, нсконн русскихъ страшно страдаетъ общество, нмѣет'ь 1началахъ; люти къ Воеу, Царю и громаднѣйшее восінітателыіоезначе- Отечеству. ніе какт> вь нтересах'ь школы н на- Пась. руковолнте.іей н воснита- селенія. такъ и вь інгп'ресахь ар- пѵіей нодростающаго поколѣнія, не мін. Насколько удачно н успѣшно;долясны смущатышкакія насмѣшки, начато н поведено мною это дѣ.то;нздѣвате.тьства. нападки н лѵкнвыя доказілваегі. состоявшійся 22 мая Дізмышленія ііротнвипков'ь и д е и НПО года Царсілй ■смотрт, оргаіш-1оздоровленія русской школы отъ зованному миою .,не|>вому народно-; |)азь'1иаюіцаго ее безвѣрія, ісосмоііо- му к.іассу военнаго строя и гн.мна- стнісн ЛѴо Ц.пперашорскаго Высоче­ ства ИаслЪдннка Цесаревича н Ие- .інісаго Князя Аяекстч Нико.іаевпча“, лнтнзма н всякнх'ь соталнстичес- іаіхь бредней. Не обращая рѣшнте.и,- но никакого вниманія на причиня­ емыя нам'ь ві. наше.м'ь святомъ С(|іормнрованному нзт, ученнков'і>ітрудѣ обиды н унінкенія, мы, какт> мѣстныхі. народных'ь школь, дѣтей ' нстнііно-вѣрнонодданные, д о л яг н ы самаго бѣднаго населенія, военнтан- свито н неуклоніпв» исполнять Выео- ных'ь улицею, но ст. піні.мѣненіем ь і '/н/Ѵ/к/ую волю со всякимъ старапі- к'і> ннмь военной днсднплнны нре-іемт, н усердіемь. такь ісакь в'ь вратнвшнхся вь нос.;іушных'ь. вья:- .лнвых'ь н ііорядочных'ь дѣтей, нред- стаіыяющнхт. собою в ь общем ь строй­ ную ма-тенькую армію, сазнаюшую свое ве.інкое будущее назначеніе. Д.тя бо.ііи' успѣшнаго і)азвнтія проведенной мчою в'ь жизнь народ­ ной ШК0.1Ы Высочаішіеіі мыс.ін я нздал г. соотвѣтствукіщія. віиѵінТ> со- этом'ь нснолненін нашъ до.тгь пе­ редъ Ішгомъ. Даре.м'ь н Отечест- вомт>. но.мня. что В'Ь наше.м'ь ііатріо- тнческом'ь. друяіііом'ь. сн.тыіом'і, н страшном'ь для врагов ь І’оссін соіѵіа- сін н единеніи закѵночас'тся наше н восннтываемых'ь нами дѣтей б.таго- но.іучіе н вм'йсгѣ сь гРмь невиди­ мо. но безостановочно созидается гласованныя сь программой Мннн-і с.іава н могущество Россіи. Нѣмец- стерства Народи. Нросв'Імценія нііаГі народный учитель дал'і> своей воннскнмт. -уставом'іі, руководства.' родной арміи горячнх'і> натріотовь- к'оторыя раснрострапены нынѣ но воннов'ь. нобѣднвших'ь храбрыхт.,'но всей І’оссіи. а вм'Рс'іТ. сь нн.мн |слабых']>ііаті)іотнческнм'ьчувство.\гь распространяются во всі.хь уголкахь;(|)раннузов'ь; русскій ясо народный нашего обшн|)наго отечества народ-іучнте.;іь до.тясеігь дать и. и твердо ніле кѵіассы военнаго строя н гнм-івѣрю. непремѣнно дасгь своей .Ма- настнкн, нзв'Ьстные ві> печати нодь терн --І’оссін тактіхъ славных'ь н названіем'ь ..нотѣшных і.“ хотя в і . , ве.нікнхъ натріотнческнм ь чувст- д'ййствнтелыіостн онн нресл'Ьдукпл. івом'ь. храбрыхыі стойкихъ борцов'і вовсе пе забавную ..ногьшную". а за честь н славу своей дорогой мно- самуіо сс'рьезную н самую ваѵіліую;г(»ст|)ада.іыіой Родпны. какнх'і. еще і’осударствснную цѣль. ;не давала своей родинѣ ни одна Г о р о д ъ С л щ ъ страна въ мірѣ. Необходимо, слѣдовательно, на­ столько глубоко вкоренить в'ь душу ісаждаго нашего питомца патріоти­ ческое чувство, чт( бы при словѣ „русскій“ или „Россія'' оіп> весь нламснѣл'і> любовью н гордостью н, наобороть, чтобы при ма.тѣйше.м'ь пздѣвате.іі.ствѣ (іадь Россіей и рус­ скими оігь горѣлъ огнем'ь негодо­ ванія н страшной дли хулителей гроз ой Итакъ сь Богом ь друясьо внеред ь! Мы, военнтателн дѣтей н народа, тояѵС, вѣдь, своего рода воины, такъ какъ натріотнческнм ь военнтаніем ь 'Дѣтей народа, (()нзнческнмъ развн- тіемт. ихъ II нодготов.іеніемь къ военной сл}"кб'Ь мы уже теперь встунаем'ь в'і. бой сь вііагамн Роди­ ны. ибо .мы нодготовляем'ь для на­ шей славной арміи такііхь иредан- ных'і. Царю II Огечеству н такнхт. .іовкнх'ь II храбрых'ь юношей, ми.т- .’ііоны ко'горых'ь уясе обозначаются но всему необозримому иіюстранству Россіи, II неудіівнте.'іыіо, что возник­ новеніе этой грозной рати приводитъ іп. уясась II озлобленіе, тѣхт., кто въ свонх'ь нрестуііныхт. ігРляхт. сѣетъ на русской земл’іі еРмена без­ вѣрія. анархизма н космоно.пітнзма. ііудем'ь ясе достойными н незыб- іемо стойкими воспитате.тямн на- шнх'ь молодых'ь орлят'ь; воскреснм'ь В'Ь ННХ'Ь Сувоі>овскій духъ РУССКНХ'Ь неноб'Ьдпмыхт. ч у д о-б о г а т ы р е й. Нтнм'ь мы сослуяѵнм'ь ве.тіікукі слуяс- бу нашему Дерясавному Иоячдю н наше.му дорогому отечеству. Наг'Рм'ь я предлагаю сл'І',дующее; В'Ь виду того, что В'Ь Ііахмутском'ь у'Рзд'Р во многнх'ь началыіых'ь учн- .тнщах ь введено но моему, одобрен­ ному Государемъ Цпператоромъ. почину обученіе военному строю н гимнастикѣ II вм'Рстѣ сь тЬм ь ноло- ясено нача.’іо патріотическаго воспи­ таніи шко.іыіііков'ь будущііх'ьслав- ных'ь русскнх'ь ВОННОВ'Ь. необходн.мо В'Ь т'ііх'ь ясе восннтателыіых'ь цѣ­ ляхъ, лишь только начнется весна, устраивать вь воскресные «п празд­ ничные дни небольшія военныя про­ гулки учениковъ въ б.інясайііііе удобные центральные пункты, о'тсто- ящіе о'гь окрестных'ь учіьінщт. на разстояніи 5—1) верст'ь, гд'Ь нм'Ьют- ся училища с'ь значнтелыіым'ь чне- лом'ь ученнков'ь, обучающихся воен­ ному строю II гнмнастпкѣ, и гдѣ также нм'Рется ровная поляна нлн просторная площадь, куда въ зара- ігРе назначенный мною день могли бы собраться походнымъ норядком'ь ученики окрестныхь учнлнщь для показанія своихъ усігРховь нзь пройденнаго курса по строю н гнм- настнк'Р II д.тя ознакомленія съ рот- ным'ь II батальоннымъ ученіем'ь. А потому прошу представить мнѣ. не позже 1 (})евра.тя сего года, для над.теясащнх'ь сообраяѵсній н для со­ ставленія соотв'Ьтствующаго роспн- саііія.сл'Г.дующія свѣд'Ьнія; 1) сколь­ ко учеіінковт. въ данномъ училищѣ обучается военному строю и гнм- настніеѣ II нод'ь чыьмь руководст- вом'ь (званіе, имя н фамн.тія пре­ подавателя строя II гимнастики); 2) В'Ь каком'ь іі.менііо отвѣчающемт> вышенрнведенным'ь условіям'ь нунк- г|-. моясетъ быть устроенъ сборт> уче­ никовъ окрестныхъ училищъ н іш- кнх'ь именно учн.тпщ'ь; 3) согласно ли будет'ь м'І’.стное сельское обще­ ство отрядить двѣ. три, нлн ско.ть- ко потребуется, подводы нод ь багаял> ученнков'ь (провизію н посуду съ во­ дою), атаілке на случай необходи.мо- стн подвезти уставиінх ь въ походѣ. Н II с II е кто р ь, Д'Ьйствігтелыіый Статскій Сов'Ьтннк'ь .1. Луцкевичъ. Ростовъ на Дону. (Отъ наиіего корреспондента). Сколько пеласлуженпыхъ нападокі., сколько М.ЧШ 1 тельныхъ упрекок'ь ш, не- ремЬіпку съ крокодилоиьіми слезами намь русским’і. приходится ішслуіші- въ его прош еаш емъ и' настоящемъ (Опытъ историческаго очерка). (Нродолясеніе). Нрош.ін в'Ька. миновали грозы н оігь сь Нронсісом'Ь сд'Іѵіас'гь то-яс^- б'Г.ды для нашего отечества, но в ь что'Гамср.іаігь сд'іѵіал ьс ь Іѵіьцомт.') памяти ното.мства не угаснегь б.іа- Иь Б.іьцѣ до снхь норь чащ^, годарственііое восномннаніе о томь. ч'Ьм'ь вь другихь .м'іістах'ь І’оссін. какь губнте.іыіын ііотокь готовк.іся всномннаю'гь та'тарскія нашествія, затопить собою не толмсо 1’усь. ноНі имена Іягтыя. Мамая, Чаннбека н II всю Бврону; но до,гя:но забывать/Гемнрь-.\ксака восііомннанітся бо- II того, что -І-іюць однн'ь ііріиіял'ьіл'іж другнх'ь іі.меігь; но дЬянія на себя ударь губпте.:ія ц'Ь.іыхь!этихь лнць нсршм'іцііаны вь ііамя- царств'ь II народовь. н сь номощікі тн ельчаігь. 11 ниско.іько не удн- II застун.іеніем'ь Нрі'чнстоіі Дішы вігте.іыіо, что Н.іеігь такь долго Богородицы нолояснл'ь конечную Iно.мніггь своіі.хь грозных'ь завоева- грань да.іыгіц'ішему б'іѵдствію. оясн-^ те.'ичі, потому ч то ему чащ(і н сіі.іь- давшему .мірь. Нсторіік'ь Піерефед- днігь нншегь. что Та.мср.таігь обо- гатн.іся ноходо:\іь на Россію; но едаа-.ні Іѵіец'ь .могь ему доставить несм'іітныя богатства. Что такая же ошіібші нсторыса. іміі точн'Ье нре-, уве.пгнчііі' д'І'.йствігте.іыіостн. какь и сігшаніе его. ч'п» Тамер.іаігыізя.гь Мо(чліѵ; кі)ОМ'і'. к'ровн н іі.гЬна е.іь- чано шгіеіо не мог.иі ему дать. По ч'Т(» Іѵіец'ь В'Ь это время нострада.гь чік'звычанно сіі.зыіо. доказате.іьст- вом'Ь моясет'ь с.іуяаіть то. что поч­ ти чрез'ь пятьдесят'ь л'іѵть. Крымсчѵій хан'ь ( ’аііігь-—ГнііеГі говорн.гь. что н'т.е другнх'ь нриходи.'іось испыты­ вать на себ'Т. всю тяясесть н силу татарскаго оруяѵія. н подобно уми- лостнвіпч'.'іыі'ой яо'ртв'Г. н.'ін ламна- дй ны.тать нред'ь нрестоломь Бо- яанмь за всю землю 1'усскуіо. Иь Н іьц'Т. донын'Т. существують четыре часовни, ностав.’іенныя падь б|)ат- скн.мн общн.мн могн.'іамн убіенных ь Тамер.іаііом I. Ніьчаігь. Одна нзь ішх'ь стоить III ІЦеннон площади, другая —В'Ь Чі'рной с.юбод'Г, у 111у- |)Ова моста, третья—у дома купца Д'Іячіа. II четвертая—у собора. Ио I. ’) 1к'ТО|). Оо.іоііі.сиіі т. стр. всѣх'ь этих'ь часовняхъ нред'ь на­ ходящимися вь ННХ'Ь иконами теп- .іятся неугасаемыя .іамнады. Ио о ННХ'Ь .мы скаясе.м'ь нодробігі.е вь своем'ь м'Ііст'Ь. Кром'Ь того вь собо- р'Ь благогов'Ьйііо чтится древній об- раз'ь Богоматери, перенесенный в'ь Б.'іец'ь нз'ь селенія ('тогда острога- укр'Гліленія) Та.'інцы вь 13У.> г., но II о нем'ь наша ріічь будеть впе­ реди. 1Ѵ1ЛИЛ ЧКТИБІ’ТЛП (ІЗР.б— 1.1-27 г.г.) Нере'лѵнв'ь страшную го.інну на­ шествія II разоренія 'Гамер.іановыхь по.гпіщ'ь, оставнвшііх'ь на .м'Ьс'гЬ рязореннаго Іѵіьца .иннь груды ды­ мящихся разва-інігь н массу нено- гребенных'ь гЩгь. сра'ясенных'ь .ме- ' чом'ь II стр'іѵіамн ненріяте.іьскн.мн, граясдаігь. оігь вс(' ясе возстал ь къ новому бытікі, II какь ни велико бы.ю нерея.нтое нм ь б'Ьдствіе, од­ нако ііо.інтнческая, а сь нею н цер конная ялізнь іп. Іѵіьц'Р не угас.іа соверпіенно. Гтіагодаря обн.'іію .гЬ- сов'ь, окруясавшихь 'тогда берега Сосны, город'і, вскор'Т, возс'та.гь ііз'і НОД'Ь СВОНХ'Ь разва.інн'ь н но преж­ нему нм'1'.л'ь у себя к'нязен. .Между т'Ьмъ нанад<чіія на него со стороны татарь нродо.'гяса.інсь. н час'то не бо.іьшія шайісн ііх'ь. не см'І.віііія нт тн на Рязань. И.іаднмірь, .Москву н другіе бо.тГ.е укр'Імі.'іенные города безнаказанно предо.іж'а.ін нанадаті на украннньк' города н вь чііс.гі, ІІХ'Ь на Іѵіец'ь н его ек-рестностіі 1,аящ тогда, когда татары были от­ ражаемы О'ГЬ стѣн'ь Москвы нлн ’язаніі, ІІХ'Ь гнали вь р'І'.дкнх ьслу- іаях'ь до р'Ыш Тулы, ограничива­ ясь нрссл'Ьдоваіііем ь лишь до Ко- іомны II Серпухова, н. такимъ об- эазом'ь беззащитный Клець нодвер- 'а.іся двойному разоренію при на­ ступленіи не пріятелей н ихъ об- затном'ь возвращеніи. .’И.тоіінси со­ хранили нам'ьупоминанія обт>этихъ бѣдствіях'ь города огь ожесточен- ныхь враговь. Вь 14Р» г. татары грабили рязанскую область, но бы­ ли отбиты О'ГЬ Рязани н. конечно, не оставили безь своего вниманія К.тец'ь; вь 141.') г. они воевали но Задонью и. взяв'ь Елець, убіі.ін не- нзв'Ьстнаго но имени е.'іецкаго кня­ зя; „л'іута (ИГ23 новоеваша 'татаровс іецкую землю н князя убита., а иной В'Ь Рязань уб'Іѵлшша" Ч; вь сентябр'Ь 1422 и вь конц'Ь 142:) г.г. татарскій царь Борок'ь н царь Ку- дадаГггі.. отбитые огь Одоега, нро- ходн.ііі е.іецкія зем.ін а) вь 1440. 144М II В'Ь особенности вь 14.61 г. крымскіе II казанскіе 'татары граби­ ли блнз'ь Н.ііца •’), а ігь 1402 г. Ѳедора. Ко.'гтовскій н Горянігь Сн- доров'ь ра.ібн.ін татарь на р'І'.к'ЬСо- сігі'. б.інз'ь се.іенія Труды Ц. (Нродо.'цкені(‘ с.гРдует'ь.) ’ ) ІІииоііоь. .гТ.т. 141.') г. і.ріі.і, 2..4 кі. ' Истор, К’іі|„ам.і. и Ік т о р По.іен. \ - і . -) І І 1 ШМІ.Ч. 3(1 и 314 кь \- т. Ист. Карам:). •') Прим, (ІЗЯ і.-і. \ ' І т. Нст Карам.і. ') Истор К'арлма. т. \'І1 ст).. 44.

RkJQdWJsaXNoZXIy MTMyMDAz