Голос порядка. 1911 г. (г. Елец)
г о л о с ъ П О Р Я Д К А . № 426 развитія учащейся молодея^и и под- Такимъ образомъ начатое мною готовлепія ея !п> военной слуясбѣ. но мыслп Госіідоря Императора Пріученіе кі. военной днсцніілннѣ дѣло, имѣющее, повторяю, великое выростающнхъ нынѣ внѣ всякаго восннтательноо значеніе прежде все- восннтателг.наго вліянія ученнков'ь го для русскоіі школы, а затѣмъ н народныхъ іііколт.. дѣтей улицы, со для русской арміи, слава Богу, на- вс'І'.мн ея дикими н грубыми нрояв-ілаѵкепо н тенерг, остается лишь :щ- леніими. обнаруживающимися ігі, ;ботиться о томъ, чтобы оно окрѣпло, болѣе старщем'ь возрастѣ безиіабаиі- ясн.то, росло н развивалось на здо- ным'ь хулиганством'ь. отъ котораго; ровыхъ, нрочных'ь, нсконн русскихъ страшно страдаетъ общество, нмѣет'ь 1началахъ; люти къ Воеу, Царю и громаднѣйшее восінітателыіоезначе- Отечеству. ніе какт> вь нтересах'ь школы н на- Пась. руковолнте.іей н воснита- селенія. такъ и вь інгп'ресахь ар- пѵіей нодростающаго поколѣнія, не мін. Насколько удачно н успѣшно;долясны смущатышкакія насмѣшки, начато н поведено мною это дѣ.то;нздѣвате.тьства. нападки н лѵкнвыя доказілваегі. состоявшійся 22 мая Дізмышленія ііротнвипков'ь и д е и НПО года Царсілй ■смотрт, оргаіш-1оздоровленія русской школы отъ зованному миою .,не|>вому народно-; |)азь'1иаюіцаго ее безвѣрія, ісосмоііо- му к.іассу военнаго строя и гн.мна- стнісн ЛѴо Ц.пперашорскаго Высоче ства ИаслЪдннка Цесаревича н Ие- .інісаго Князя Аяекстч Нико.іаевпча“, лнтнзма н всякнх'ь соталнстичес- іаіхь бредней. Не обращая рѣшнте.и,- но никакого вниманія на причиня емыя нам'ь ві. наше.м'ь святомъ С(|іормнрованному нзт, ученнков'і>ітрудѣ обиды н унінкенія, мы, какт> мѣстныхі. народных'ь школь, дѣтей ' нстнііно-вѣрнонодданные, д о л яг н ы самаго бѣднаго населенія, военнтан- свито н неуклоніпв» исполнять Выео- ных'ь улицею, но ст. піні.мѣненіем ь і '/н/Ѵ/к/ую волю со всякимъ старапі- к'і> ннмь военной днсднплнны нре-іемт, н усердіемь. такь ісакь в'ь вратнвшнхся вь нос.;іушных'ь. вья:- .лнвых'ь н ііорядочных'ь дѣтей, нред- стаіыяющнхт. собою в ь общем ь строй ную ма-тенькую армію, сазнаюшую свое ве.інкое будущее назначеніе. Д.тя бо.ііи' успѣшнаго і)азвнтія проведенной мчою в'ь жизнь народ ной ШК0.1Ы Высочаішіеіі мыс.ін я нздал г. соотвѣтствукіщія. віиѵінТ> со- этом'ь нснолненін нашъ до.тгь пе редъ Ішгомъ. Даре.м'ь н Отечест- вомт>. но.мня. что В'Ь наше.м'ь ііатріо- тнческом'ь. друяіііом'ь. сн.тыіом'і, н страшном'ь для врагов ь І’оссін соіѵіа- сін н единеніи закѵночас'тся наше н восннтываемых'ь нами дѣтей б.таго- но.іучіе н вм'йсгѣ сь гРмь невиди мо. но безостановочно созидается гласованныя сь программой Мннн-і с.іава н могущество Россіи. Нѣмец- стерства Народи. Нросв'Імценія нііаГі народный учитель дал'і> своей воннскнмт. -уставом'іі, руководства.' родной арміи горячнх'і> натріотовь- к'оторыя раснрострапены нынѣ но воннов'ь. нобѣднвших'ь храбрыхт.,'но всей І’оссіи. а вм'Рс'іТ. сь нн.мн |слабых']>ііаті)іотнческнм'ьчувство.\гь распространяются во всі.хь уголкахь;(|)раннузов'ь; русскій ясо народный нашего обшн|)наго отечества народ-іучнте.;іь до.тясеігь дать и. и твердо ніле кѵіассы военнаго строя н гнм-івѣрю. непремѣнно дасгь своей .Ма- настнкн, нзв'Ьстные ві> печати нодь терн --І’оссін тактіхъ славных'ь н названіем'ь ..нотѣшных і.“ хотя в і . , ве.нікнхъ натріотнческнм ь чувст- д'ййствнтелыіостн онн нресл'Ьдукпл. івом'ь. храбрыхыі стойкихъ борцов'і вовсе пе забавную ..ногьшную". а за честь н славу своей дорогой мно- самуіо сс'рьезную н самую ваѵіліую;г(»ст|)ада.іыіой Родпны. какнх'і. еще і’осударствснную цѣль. ;не давала своей родинѣ ни одна Г о р о д ъ С л щ ъ страна въ мірѣ. Необходимо, слѣдовательно, на столько глубоко вкоренить в'ь душу ісаждаго нашего питомца патріоти ческое чувство, чт( бы при словѣ „русскій“ или „Россія'' оіп> весь нламснѣл'і> любовью н гордостью н, наобороть, чтобы при ма.тѣйше.м'ь пздѣвате.іі.ствѣ (іадь Россіей и рус скими оігь горѣлъ огнем'ь негодо ванія н страшной дли хулителей гроз ой Итакъ сь Богом ь друясьо внеред ь! Мы, военнтателн дѣтей н народа, тояѵС, вѣдь, своего рода воины, такъ какъ натріотнческнм ь военнтаніем ь 'Дѣтей народа, (()нзнческнмъ развн- тіемт. ихъ II нодготов.іеніемь къ военной сл}"кб'Ь мы уже теперь встунаем'ь в'і. бой сь вііагамн Роди ны. ибо .мы нодготовляем'ь для на шей славной арміи такііхь иредан- ных'і. Царю II Огечеству н такнхт. .іовкнх'ь II храбрых'ь юношей, ми.т- .’ііоны ко'горых'ь уясе обозначаются но всему необозримому иіюстранству Россіи, II неудіівнте.'іыіо, что возник новеніе этой грозной рати приводитъ іп. уясась II озлобленіе, тѣхт., кто въ свонх'ь нрестуііныхт. ігРляхт. сѣетъ на русской земл’іі еРмена без вѣрія. анархизма н космоно.пітнзма. ііудем'ь ясе достойными н незыб- іемо стойкими воспитате.тямн на- шнх'ь молодых'ь орлят'ь; воскреснм'ь В'Ь ННХ'Ь Сувоі>овскій духъ РУССКНХ'Ь неноб'Ьдпмыхт. ч у д о-б о г а т ы р е й. Нтнм'ь мы сослуяѵнм'ь ве.тіікукі слуяс- бу нашему Дерясавному Иоячдю н наше.му дорогому отечеству. Наг'Рм'ь я предлагаю сл'І',дующее; В'Ь виду того, что В'Ь Ііахмутском'ь у'Рзд'Р во многнх'ь началыіых'ь учн- .тнщах ь введено но моему, одобрен ному Государемъ Цпператоромъ. почину обученіе военному строю н гимнастикѣ II вм'Рстѣ сь тЬм ь ноло- ясено нача.’іо патріотическаго воспи таніи шко.іыіііков'ь будущііх'ьслав- ных'ь русскнх'ь ВОННОВ'Ь. необходн.мо В'Ь т'ііх'ь ясе восннтателыіых'ь цѣ ляхъ, лишь только начнется весна, устраивать вь воскресные «п празд ничные дни небольшія военныя про гулки учениковъ въ б.інясайііііе удобные центральные пункты, о'тсто- ящіе о'гь окрестных'ь учіьінщт. на разстояніи 5—1) верст'ь, гд'Ь нм'Ьют- ся училища с'ь значнтелыіым'ь чне- лом'ь ученнков'ь, обучающихся воен ному строю II гнмнастпкѣ, и гдѣ также нм'Рется ровная поляна нлн просторная площадь, куда въ зара- ігРе назначенный мною день могли бы собраться походнымъ норядком'ь ученики окрестныхь учнлнщь для показанія своихъ усігРховь нзь пройденнаго курса по строю н гнм- настнк'Р II д.тя ознакомленія съ рот- ным'ь II батальоннымъ ученіем'ь. А потому прошу представить мнѣ. не позже 1 (})евра.тя сего года, для над.теясащнх'ь сообраяѵсній н для со ставленія соотв'Ьтствующаго роспн- саііія.сл'Г.дующія свѣд'Ьнія; 1) сколь ко учеіінковт. въ данномъ училищѣ обучается военному строю и гнм- настніеѣ II нод'ь чыьмь руководст- вом'ь (званіе, имя н фамн.тія пре подавателя строя II гимнастики); 2) В'Ь каком'ь іі.менііо отвѣчающемт> вышенрнведенным'ь условіям'ь нунк- г|-. моясетъ быть устроенъ сборт> уче никовъ окрестныхъ училищъ н іш- кнх'ь именно учн.тпщ'ь; 3) согласно ли будет'ь м'І’.стное сельское обще ство отрядить двѣ. три, нлн ско.ть- ко потребуется, подводы нод ь багаял> ученнков'ь (провизію н посуду съ во дою), атаілке на случай необходи.мо- стн подвезти уставиінх ь въ походѣ. Н II с II е кто р ь, Д'Ьйствігтелыіый Статскій Сов'Ьтннк'ь .1. Луцкевичъ. Ростовъ на Дону. (Отъ наиіего корреспондента). Сколько пеласлуженпыхъ нападокі., сколько М.ЧШ 1 тельныхъ упрекок'ь ш, не- ремЬіпку съ крокодилоиьіми слезами намь русским’і. приходится ішслуіші- въ его прош еаш емъ и' настоящемъ (Опытъ историческаго очерка). (Нродолясеніе). Нрош.ін в'Ька. миновали грозы н оігь сь Нронсісом'Ь сд'Іѵіас'гь то-яс^- б'Г.ды для нашего отечества, но в ь что'Гамср.іаігь сд'іѵіал ьс ь Іѵіьцомт.') памяти ното.мства не угаснегь б.іа- Иь Б.іьцѣ до снхь норь чащ^, годарственііое восномннаніе о томь. ч'Ьм'ь вь другихь .м'іістах'ь І’оссін. какь губнте.іыіын ііотокь готовк.іся всномннаю'гь та'тарскія нашествія, затопить собою не толмсо 1’усь. ноНі имена Іягтыя. Мамая, Чаннбека н II всю Бврону; но до,гя:но забывать/Гемнрь-.\ксака восііомннанітся бо- II того, что -І-іюць однн'ь ііріиіял'ьіл'іж другнх'ь іі.меігь; но дЬянія на себя ударь губпте.:ія ц'Ь.іыхь!этихь лнць нсршм'іцііаны вь ііамя- царств'ь II народовь. н сь номощікі тн ельчаігь. 11 ниско.іько не удн- II застун.іеніем'ь Нрі'чнстоіі Дішы вігте.іыіо, что Н.іеігь такь долго Богородицы нолояснл'ь конечную Iно.мніггь своіі.хь грозных'ь завоева- грань да.іыгіц'ішему б'іѵдствію. оясн-^ те.'ичі, потому ч то ему чащ(і н сіі.іь- давшему .мірь. Нсторіік'ь Піерефед- днігь нншегь. что Та.мср.таігь обо- гатн.іся ноходо:\іь на Россію; но едаа-.ні Іѵіец'ь .могь ему доставить несм'іітныя богатства. Что такая же ошіібші нсторыса. іміі точн'Ье нре-, уве.пгнчііі' д'І'.йствігте.іыіостн. какь и сігшаніе его. ч'п» Тамер.іаігыізя.гь Мо(чліѵ; кі)ОМ'і'. к'ровн н іі.гЬна е.іь- чано шгіеіо не мог.иі ему дать. По ч'Т(» Іѵіец'ь В'Ь это время нострада.гь чік'звычанно сіі.зыіо. доказате.іьст- вом'Ь моясет'ь с.іуяаіть то. что поч ти чрез'ь пятьдесят'ь л'іѵть. Крымсчѵій хан'ь ( ’аііігь-—ГнііеГі говорн.гь. что н'т.е другнх'ь нриходи.'іось испыты вать на себ'Т. всю тяясесть н силу татарскаго оруяѵія. н подобно уми- лостнвіпч'.'іыі'ой яо'ртв'Г. н.'ін ламна- дй ны.тать нред'ь нрестоломь Бо- яанмь за всю землю 1'усскуіо. Иь Н іьц'Т. донын'Т. существують четыре часовни, ностав.’іенныя падь б|)ат- скн.мн общн.мн могн.'іамн убіенных ь Тамер.іаііом I. Ніьчаігь. Одна нзь ішх'ь стоить III ІЦеннон площади, другая —В'Ь Чі'рной с.юбод'Г, у 111у- |)Ова моста, третья—у дома купца Д'Іячіа. II четвертая—у собора. Ио I. ’) 1к'ТО|). Оо.іоііі.сиіі т. стр. всѣх'ь этих'ь часовняхъ нред'ь на ходящимися вь ННХ'Ь иконами теп- .іятся неугасаемыя .іамнады. Ио о ННХ'Ь .мы скаясе.м'ь нодробігі.е вь своем'ь м'Ііст'Ь. Кром'Ь того вь собо- р'Ь благогов'Ьйііо чтится древній об- раз'ь Богоматери, перенесенный в'ь Б.'іец'ь нз'ь селенія ('тогда острога- укр'Гліленія) Та.'інцы вь 13У.> г., но II о нем'ь наша ріічь будеть впе реди. 1Ѵ1ЛИЛ ЧКТИБІ’ТЛП (ІЗР.б— 1.1-27 г.г.) Нере'лѵнв'ь страшную го.інну на шествія II разоренія 'Гамер.іановыхь по.гпіщ'ь, оставнвшііх'ь на .м'Ьс'гЬ рязореннаго Іѵіьца .иннь груды ды мящихся разва-інігь н массу нено- гребенных'ь гЩгь. сра'ясенных'ь .ме- ' чом'ь II стр'іѵіамн ненріяте.іьскн.мн, граясдаігь. оігь вс(' ясе возстал ь къ новому бытікі, II какь ни велико бы.ю нерея.нтое нм ь б'Ьдствіе, од нако ііо.інтнческая, а сь нею н цер конная ялізнь іп. Іѵіьц'Р не угас.іа соверпіенно. Гтіагодаря обн.'іію .гЬ- сов'ь, окруясавшихь 'тогда берега Сосны, город'і, вскор'Т, возс'та.гь ііз'і НОД'Ь СВОНХ'Ь разва.інн'ь н но преж нему нм'1'.л'ь у себя к'нязен. .Между т'Ьмъ нанад<чіія на него со стороны татарь нродо.'гяса.інсь. н час'то не бо.іьшія шайісн ііх'ь. не см'І.віііія нт тн на Рязань. И.іаднмірь, .Москву н другіе бо.тГ.е укр'Імі.'іенные города безнаказанно предо.іж'а.ін нанадаті на украннньк' города н вь чііс.гі, ІІХ'Ь на Іѵіец'ь н его ек-рестностіі 1,аящ тогда, когда татары были от ражаемы О'ГЬ стѣн'ь Москвы нлн ’язаніі, ІІХ'Ь гнали вь р'І'.дкнх ьслу- іаях'ь до р'Ыш Тулы, ограничива ясь нрссл'Ьдоваіііем ь лишь до Ко- іомны II Серпухова, н. такимъ об- эазом'ь беззащитный Клець нодвер- 'а.іся двойному разоренію при на ступленіи не пріятелей н ихъ об- затном'ь возвращеніи. .’И.тоіінси со хранили нам'ьупоминанія обт>этихъ бѣдствіях'ь города огь ожесточен- ныхь враговь. Вь 14Р» г. татары грабили рязанскую область, но бы ли отбиты О'ГЬ Рязани н. конечно, не оставили безь своего вниманія К.тец'ь; вь 141.') г. они воевали но Задонью и. взяв'ь Елець, убіі.ін не- нзв'Ьстнаго но имени е.'іецкаго кня зя; „л'іута (ИГ23 новоеваша 'татаровс іецкую землю н князя убита., а иной В'Ь Рязань уб'Іѵлшша" Ч; вь сентябр'Ь 1422 и вь конц'Ь 142:) г.г. татарскій царь Борок'ь н царь Ку- дадаГггі.. отбитые огь Одоега, нро- ходн.ііі е.іецкія зем.ін а) вь 1440. 144М II В'Ь особенности вь 14.61 г. крымскіе II казанскіе 'татары граби ли блнз'ь Н.ііца •’), а ігь 1402 г. Ѳедора. Ко.'гтовскій н Горянігь Сн- доров'ь ра.ібн.ін татарь на р'І'.к'ЬСо- сігі'. б.інз'ь се.іенія Труды Ц. (Нродо.'цкені(‘ с.гРдует'ь.) ’ ) ІІииоііоь. .гТ.т. 141.') г. і.ріі.і, 2..4 кі. ' Истор, К’іі|„ам.і. и Ік т о р По.іен. \ - і . -) І І 1 ШМІ.Ч. 3(1 и 314 кь \- т. Ист. Карам:). •') Прим, (ІЗЯ і.-і. \ ' І т. Нст Карам.і. ') Истор К'арлма. т. \'І1 ст).. 44.
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MTMyMDAz