Голос порядка. 1909 г. (г. Елец)

^ '" у б л и ч н у : ) "’’''б.г! ' іШ ѵ Среда 4 феврадя 1909 года. Г О Д ^ ^ З Д А Н І Я В ТО РО Й . Цѣна номера 5 копѣекъ голосъ До 20 Выходить; по Воокресеньямь, Вториякамь, Четвергамъ и Субйотамь, Главною и непремѣнною своей задачей газета ставитъ А служеніе идеѣ мирнаго правового развитія единой не- дѣлимой Россіи на основѣ родной исторіи и народныхъ ” особенностей русскаго уклада жизни. Нудз'ни внѣпартійной, но правой, т’нвета постарается безъ враж­ ды и нетерпимости помочі> обывателю разобраться въ его мѣст­ ныхъ интересахъ и нуждахъ. Обращено будетъ вниманіе на нуж­ ды мѣстнаго мѣвханства, исторію города Ельца, мѣстную злобу дня, выдающіяся событія въ І^тссіи и на всемъ свѣтѣ. ГІовоа- мояаюс.тн будетъ сообщаться отчеті. о Государственноіі Думѣ. ♦ Иидниска иа газету принимается: иь ітеДакг.іи ПОРЯДКА Ф ♦ га:хеты. ТИИОП’Л'ГІИ І\\:НД'1)1, конторѣ 11. А. А Ииаиюіііеіікова и магазинѣ И. 11. Гемеиова. т ф Редакторъ-Издатель I. Енсигнѣевъ. ф ІР е д а іс іщ ія у М а н е ж н а я ^ д . С а в е л ь е в о й . ПЛАТА НА ОГ/ЬЯВЛЕНІЯ: за строку петита, инередн т. ін. вт, Д сг. 20 кон., но.зади т. вх. въ ' 4 ст. 10 і:он. Позади текстіі д.'ія лидъ нщуіцихт> тухуда за ст. 20 кон. ()бтжв.:іенія і'одовыя, нолуі’одовыя іг мѣсячныя но соіѵіатенію. И Подписная ціьнаШЕСТЬ рублей въ годъ, (ѣеньшіе сроки по 50 коп. за(піъсяцъ, ино- городинлъл по60коп, за ^ліъсяцъ. О б гьл вл е в [£ е S-ro февраля въ аудиторіи Лрга- маченскаго Общества Трезвос­ ти свящ. Н. И.Брянцевъ имѣетъ предложить докладъ „Первая Всероссійская аитиалкогольи. иыставка“Начало въ 7ч. вечера Входъ для членовъ трезвенни- kob I j и ііостороннихл> безплат­ ный. Кісцъ, 4-го февраля. Помѣщая вмѣсто свох'й иородовои та.таитливую и сильную статью С. 11. Глинки ноль заглавіемъ „Витте и провинція", .могу скгізать. что какъ я. таіа., вѣроятно, всѣ правые но только ;ідѣсі.. но и ио всей Россіи бх'зуеловио ра;иІУШтот'ь мнѣніе уиа- лсасмаго С. И. Глинки. Ои'ь ясно и оирелѣ,іеиио сказалт>. гдѣ сидигь революція II кто ея тгхйиый и яв­ ный иодстрекателі). Прошу г.г. чи­ тателей виимателі.ио прочесть ;чту статью. Гр. Витте и „Провокаціи". Думскіе соцігхлт>-демокр;іты хихесли за- ххросъ хіаххіему ххраххительству о „ххрово- каціи" Азефа. Основаніемі. захіроса хю- служіхліг, какъ выясіххілось, ра.зоблаче- хіія, которыя ххоявхілхісі, Хіъ [хазххых'х. хха- рііжсіаххт, и хххвейххарскхіхъ газетахт., обт, оргаиизхщіи нмъ іхЬіѵоторыхъ ххохѵухікчхііі. Ій).\хнссіхі ххо захіросамі. іхнолххЬ ріхзу.мію іхе ххрххдала ххтіхмъ разоблачехііямт. зііа- чеххія, іхбо доххѣіхять цехітр<и’хі>хіому ])сво- .тюціохххюму комптету, изч, кото^хаго нсхо- дягі, ххеѣ эти разоблаченія,—ххо меін.ііхеіі мЬрІі бы.:іо бы ст]хаххно. Мгхло ли что (хзлоіхлеінхх^е ]хев(хлюніоххе]хымогуті> взва- лііххатх. теііерх. на А.зе((ха, узнаххч., чччх fxxxx) 6 xj .41 j таііххы.мі. іхгеххто.мч. хіо.чіхцін хх вхлдава.тх> ихъ замыслхл!.. Стаххоххясх. же на точіѵ’у зрЬніхт рхчхо- .чюххіохіероххч,, я ххонххміікх , что и.иъ есті. ч'Ь.мь (хбезхіокоіхті)Ся н сочхіхіятх, .занро- революцюнно.му лих^випіельстві/-: хіоче- му (хікх такі, іхеобду.маіххіо іхгібххраеті. вч, своіі с(хстіііхч> лицч>, ххедостаточхххх xicxxxj- |таннх.ххЧ), которыя віадахоті> вс'Ь поку­ шенія XI заговоры? Вогь нодобныіі заіх[хось ххмѣ.чь бы смыслч.! Что ясе кчісаетші русскаго н]ха- вхітелх>ства, то, но.чги аю, оно можстч. отв ѣ­ тить .^Сумѣ тхіхгх): „заботы о нсдоііѵхце- ххін вч. революціохххіые ряді,і агеитовч. по- .чіщіи мы на себя не н]хиннмали, ибо это нс ВХОДИТ-Ь вч. обяЗІШІІОСТХІ XljXllIHX- телі.ства. Дѣятелі.носхч. Азефгі, какъ р е ­ волюціонера. намч. нехі.звѣстхіа, ибо обч. этой дЬяте.чх.ностхх іцхавххтелх.стьу ншгго ххххчех'о не сообща іч.. Мы зхіаемь то.ті.ко о раскрытх.іх X. Азеі{хомч., х;акч. агенто.мъ полиціи, иокушеніяхч.. Если же Дума интересуется хіровЬркоіі дѣяте.'іыіости Азефа, каіѵч. револкхціонера, то еіх хрхо- ще бы.чо бы обратнті.ся сч. заххрсхсомч. не кч. русскому п]хавхітелх.ству, а кч. тЬ.мч. же „ка-детамч.“ н болѣе лѣш.хмч. дум- скххмч. фіхакціямч., н.іи іке кч. еврейско­ му революціонному „ххіхавитххльству", іео- торое обязано знать хі коххт[холироватх. дѣятелх.ності. членовъ своего „кабинета".. Такоіі прямой отвѣта, русскахчх нра- внте.лх.ства наибо.’хѣе соотвѣтствова.'хч. бха беземысленностн запроса думскоіі охіпо- зіхдіи и отшибъ бы у Думы повадку тратить время ихі пустое лхобонх.хтство, іеогдіх она не можетч. удосужиться в.зятх.ся за массу са.мыхч. иасухіщьххч. вонросовч.. Вѣдь это срамота хх оскорб.:іеніе вееіі Россіи! Нѣско.іько нарнжскнхт. уличххьххч. х'а.зечч. ххомѣстягь у себя какой-ччх б]хедъ хходч. вндомь „разоб,чііченій“ хххаіікхх жхх- довч., и русская Государственная Ду.на б[хосаетч. свои дѣла н всс вниманіе со- средоточнваетч. на не.чѣхіомч> запросѣ!.. Если Ду.ма се]хі.езххо отххоси.часч. бі.і кч. своему хіазиачехіікх, то еіі ніхд.чежало бы шістунххть совсѣмъ сч. другимі. запро­ сомъ. Думѣ С.'Х’ЬдОВ;1,ЧО бы CXXjXOCHTbирхі- хште.чі.ство: хнхчему оно не н[хіхнххмается за Л’Ішеччшччѵп.нахчх „хіроікхках;о[ха“, хсо- TOjxbxii ео.здіх.іч. шімч. н іч\ ..Ч(хн}'хнныхх., и Кутлеровч., и всю жидовскую ревххльх- цію? Я говорю о гр. Витте, дЬяте.хх,ноетъ хсоторахчх должна быть наконецч. ]хаскры- Тіх, если нрахштелх.ство же.чаеч'ь умиро­ творить II во.цходичъ І’оссію. Мыд(хш‘кивах‘мся, кто еоставн.чч, нланч. покушенія па то или д]хугое лицо, и ка­ кое участіе вх. этомч. покушеніи прихіи- ма.чч. хшкоіі-то Азефъ н.чіі друічхіі Евреіі. А такихч. (}хактовъ, кот(Х]хі.іе .заставлянхті. содріхічхті.ея всѣхч. русскнхч. лю;щіі. каігх. будтхх не .замЬчаемч.. Рщжно не то, кто обдумалч. то н.хн иное нокушічііе, а ва­ жно добратх.ся до корня и выслі-.дхітх,,— по чъе.му почину оно было заду.шно. Пѣті. .XII вч. чне.чѣ особо-важіхі.іхъ са- хювніхковх. .людей, К()торі.іе невидимой рух.чхй jtBiiraKxi-x. всѣми эчима Зчііда.мхі сы, ххо конечно но друхчх.му a;xjxecy. Ес.чіх Д нрихія,х;.н‘Лііі.чX. кч. числу соціа.чч.-] ІАршуии, А.зс(})амн. Черновымн, Вакаями Рубииовнча.мхх... П вотъ, всхіомххххая ііреиснія убійстхха, хіево.чі.но дрожь нробхірагтч. хх]хи одно.м ь имічін х'р. Витт(‘. Во.зьмемь убіііство Си- хіяпиіа. Вч. Пехч‘}хбургЬ не были ескрі^- томч. друлѵ’ееіля отношенія мея;дѵ г. Вит- убііідч., то вѣроятно также хходдержн- віілч. бы хххумч. и гва,лтх. о „хіровошщііх" іхусскахчх ххравнтелі.ства, чтобх.і хіоко.:іе- батх. ехчх нвторитетч. и хімѣті, основаніе ]хіХтовать нротххвч. смертхіоіі кхізххи, нро- тнвч. всякхххч. чрсзвычаііііыхч. мѣрч., нро- тивч. усиленной охраны, военнаго ххо.іо- жічхія и т. н.; но рхідоыч. еч.тѣмч.хірхщч,- явил'ь бы сері.еіхіхый запросч. н свое.му те X Сшхягинымч. хш.чоть до назначенія ікхс,чЬ>дшпчх мхпихстромх. внутрешпххч. д Ь,чч.. К’акч. ччх.чі.ісо состоя.лоеі. назначеніе Сиіхягихха, ( \ ІО. Витте тотчасч. нсно.ль- зовалч. этіі хорошія отношенія для того, Iчтоххы со.здаті. прахште.тьствехпхыіі ]хево- , .чюціоххш.ііі хсомитеч-і. нодч. ххмеххемч. ,,сель- сііо-хо.зяііствешіах'0'‘ сч. развѣтв.ченіемч. его но вееіі Россіи вч, видѣ мѣстныхъ „ко.мшпетооъ о нухкдахч. сельскаго хо­ зяйства". Коі'да же Сххшххчіич, охсуну.лся вч. ію.чнтххчесхля таіііхы и началч. іхроз- Ііѣвнть дѣятелх.ності. С. К). Витте и всей еі'о рево.чіоціохшой организаціи, отноше­ нія между ни.мхі бі,хст])0 ох.:хаждались; и вч, т(>'гх, моментх,, кох-да оіш бх.х.тіхі близ­ ки ігі, шѵіному ])азрі.хву, что уі’рожа.ло унргх.ідіхеніемч. вееіі рево;нші,і(ѵинох'і орічі- j ннзаціи.— Снп.чгина убыли... Преемнхіхп. Снхіягихіа, Плеве, бы.тыіе- с))авхіенно осторожнѣе. Онч, ішкох’да не еб.чіх'жалсхх съ і\ Витте. Напротивъ, П.ле- іхе чуя.чч. вч, немъ тайнаго врага Россіи IX Парствующеіі династіи. Одна женить- х>а г. Витте на евреііхгЬ давала основа­ ніе подозрѣвать тогдашняго фнпансова- і’о временщика вч. сіхошеххіяхч. со всѣмч, рево.чкщіоннымч, ев}>ействомъ. П Плеве ві.хс.чѣжнва.чч. его дѣятельность. Но ди- jieKTopoMi, департамента по.лххіх,ін былч, въ то^ время Лопухинъ, очаровахшхлй этой Евреіікоіі, и псѣ розыски Плеве хх[швели ігь ех’о же гхібе.чхі. Въ тотч, день, когда Плеве ве;зч, вч, П,а[)Ское Село іхомхцюметнрующіе г. Вит­ те документі>т, онъ былъ убитъ... Конечно, оба эти убійства могли быть случаііиымгх совнадеіхіямхі. Однаіео, нри- сматрнваясі. ко вееіі дѣяч’елх.ностн х\ Витте и взві'.ххшвая разоблаченія но дѣ­ лу Азефа, вч, этнхч. совнаденіяхч, чув- ствуетезі не нііостая е,чучаіііюсть, а ,уста- хіав.чивается нѣкая связь между х'р.’Вхіт- ч’е, .jloHyxxixxx.xMX, и ічхенодамн Рершѵххи. Получается какая-то цѣпі,, вч. котороіі всѣ эти лица бі.і.іи нрочш.імн звенх.ямн. Ета связх. становится ехце болѣе на- х'.чядиоіі, ее.чн остановптьея на отноііхе- ніяхч. і'р, Витте і:ч. .Лопухину. Каковы ЯгС были этн отношенія, моясно вххдЬтх, изч, ниеі.ма і\ В. Юзефовича къ ноісоіі- хіому дворцовому к'омеиданту П.П. Гес­ се, ішеанное ехце вч, 1902 году, т. е. вско})Ь послѣ встун.ченія Лонухнна , въ завѣдываніе ію.'шціей. Воті, что і'опоритея пч. ртомъ пхісі.мЬ: .П ЬсічЧі.іько дней тому ххазадч. я хш- ,1,'К'іся сч. ІГ П. Выхоххецх. (родшш сестра Ніхрейкчі УІатц хьды Ивановны Витте), хха- ДШІХЧ, вернувшеііся хізь Пете]>бурі'а. (_)иа. сч. чисто дамскоіі словоохотлнвох.тью,. (■{іа.зу в],хл(ркхі.іо предо мноіі цѣлыіі во- рохч. нетербургскихч, хховостеіі. на этотч, разч., иошідхімому, исходящихъ н.зъ до- стовЬрнаі’о нсточхшші. Птн-то новости и ххріхвс.чи меня вч. такое м{)ачное настро­ еніе. Во-нерві,іхч,, охха (‘ообщнла мнѣ, что II. П. Рачішвскахч) уясе нѣтъ въ Парияѵѣ. К'онечно, (>!чх хі])хісутствіе тамч. было не- безохіасио для праговч. Россіи—онч. могъ бі.і вч, хашцѣ-коххцовч. добраться до та- кнхч. вещсіі. і.-оторыи моіѵхн би кое-кого скомнромстироватх.. Его ххубрали отсюда. По как-имь обіхазо.мч,. В.Юѵ. Плеве jrb- ши.чси разх'татх.ся сч, такнмч, ош.хтнымч>. чсч'тнымь II талаііт.чіхвы.мь вч, своемч. д 1',.чЬ че.чові'.комч.?! Воіхросч, х^тоті. тугъ я.-е самч, собоіі разрішін.чся. Е. П. Ны- хоні'цч,. ііродо.чжая бо.чтаті,, разсішзала мнѣ. про ся знакомство сч. Лонухшп.х.мі,, Къ свѣдѣнію . сотрудниковъ. Всѣ статьи для помѣщенія въ газетѣ должны бх,хть доставленхі за ноднисью X сч, адресомч. автора, бе,зъ чего онѣ не- чатаемх.1 не будутъ. Рукошхеи обратно не возвращаются. Редакторъ принимаетъ у сеоя на дому только по Воскресеньямъ, отъ 2—3 час. про катанія иа тройкахч, и уягины, вч, которі,ххч. онч. приішмалч. участіе и. между нрочхімч., про то, что онъ совер- шенно очарованъ ея сестрою, которая дѣлаетъ изъ него все, что хочетъ'^... Каіѵова картііна! Евреи идучл, сплош­ ной стЬноіі ня Россію, хх,ентралын,хй рх‘- ВОЛЮЦІОНІХЫІІ ХСОМИТеп. еХКЛОХШ, СОСЧ'ОИТЬ изч. Евреевч., а директоръ департа.мен- та полиціи .Лопухинъ у ногъ Евреііки Матилг.ды Ивановны Витте, „которая дѣлаетч. изч..него все, что хочетч.“! Что ясе мояіеть хотѣті. Ев})еііка?! Рачковскаго удалили и.зч, Парияді; мхюгихч. л:е нолитическхіхч. ссыльныхч. возв])атили изч. Сибири. II веріхштелемч. д'Ьлч. по возвращеніи нхч. былч. тотч. кн. Сшпополхсч.-Мирскііі, которыіі вхіослЬд- ствіп прннесч. сч. собою намятную намч. „весну" и 9-е января, при іеоторомъ вновь ВСХІЛЫ.ЧЧ. С. Ю. Витте... ХотЬла-ли всего этого г-жа Витте— судить не берусь, но ес.чн Лонухіхххч. ползалъ предъ ней, то ни минуты не изумляюсь, что Плеве былч, убнтч,, и что нес.чотря на предупрежденіе полиціи о готовившемся покушеніи, Лопухинъ не принялъ мѣръ къ спасенію его мсиз- ни... Вѣдь Плеве везч. вч. Царское Село улики противъ .му.жчі Матильды Ива­ новны:.. Послѣдите далѣе за дѣііствіямн гр. Витте. Вч, моментх. желѣзнодорожной за­ бастовки, Хѵогда нуясно бы;.ло нрхшять са­ мыя суровыя мѣрх,і, подобно тЬмч., кото­ рыя ііриіія.ч г. фелх.дмарша.чъ Гурко при подавленіи безчинствч, въ Лодзи, на чемч. II настаива.хч. ноіщііхіыіх гр, Пг- xxaTi.eirx,, роковой 'хеловѣх-сч, вх.істунн.іч. со своимх, нроехѵтомч. умиротворенія Россіи нутемч, да}ювахіія „свободч,"... Во всей странѣ стояла оргія своеволія и {хазнуздашіости, а х'р. Витте нахіхе.:іч. нуя.- нымі, нодбавитх.еще„свободі,!"!.. Прнчемч, ручался за умніютвореніе госуда{іства... Мы хшд'іілн это умиротвореніе. Но не о немч. я теперь х'оворхо. ІІ елѣлсу за дѣятельностью гр. Витте. Кох'да ясиды и нхіо]юдцы хходня,чхх красное зна,н.ч бунта —нблиціи и воіі- скамч. приказано было не .мѣшать вх.х- {іаженію народомь восторга. Коі’да же эточ-х, паіюдъ, доінщеиныіі до іізстуіхлеііія нор.уі аххіемч, всѣхч. хіа- хіххххч, (‘ВЯТІ.ХШ,, бросхх.хся на жидовч., чтобъ с.м.чть „великую русскую революціи ^ — во всѣ хѵонцы ноле'гіѵ.ін те.чеі'])аммі,х обуз­ дать чернь. „Чернь- и бы.ха обу.здахіа. Мало тох'о, она бі,хла ііредаііа суду... Революіх,іонное двхія-січііе виові. начало 1)аз[)остаться и завершилось военными бунтами и моековскнмч. вооруясеііны.мч, возстаніемч.. Довѣріе кч, Витте на.'хо, ему нриш.чось уб[хаті.ея во-свожчх. Но евреіі- ство его хшош. выдвнічіеті.. Оно нохіи- маетх., что че,човѣкч,,Яѵеххаті.гіі на Еврейкѣ, да ехце „очарователі.ноіі", нршіадлеялхгь ему. Еврехі ноносять Витте за „хіредахі- ххості. самодержавію-, но в.\і І'.стѣ сч. тѣмч, безхірсрыхшо' его рек.ча.мируютч.. Kopjiec- хіондеіхчд, .Днеіш. Te. icrpaxjia- іі[ИХВО.чнтт. знаменитое -пнтервыо- сч. rj), Витте, вч. кото]юмь этотч, з.чоіі х'енііі обіѵіяется. Не оігі,-де бі.ілч. вішовншѵомч, .іхрова- выхч. недоразу.мііііііі-,—таіеч,’' назыич.чч. Витте бойню 19и.)‘і'ода и Герн,(чііитеіі-