Елецкий дневник. 1913 г. (г. Елец)

Елецкий дневник. 1913 г. (г. Елец)

1^] л о. ц к і іі Д и е В и и к ъ. До 1 1 2 пикомъ и ІІО только одной ЛСіП’.ООП- сіі. по п СЛ 01 К 1 . оп'ь разбрисыиал'і» пскріл скоого оотроуміп папраио п па л Ьво, не придавая пм'ь до.тллюП цѣпы. На вст. лп'ізпеппыя явленія оіп. отзывался шуткою іі.іп сатні>оіо, схваты вая самую суть п х ь свопмл> мѣткнм'ь орпгшіалыіымл. словом'ь. Неустанно работая, оігь постоянно пополнял'ь сізоіі запасы впечатлѣ ­ ній. привозя ВОі)ОХП нтюдовь ікть свопхлі о:і:сгодііыхл. лѣтпих 'ь поѣз­ докъ по 'Ншіляндіп. по Но.ігѣ. ко- тор^до ОІП, особенно .любплл,, п по югу Россіи. Это были все „укром- пыо уголкіг* нашей серепькой при­ роды. И зь пнхь создавались в’ь его городской мастерской карти ­ ны. в ь іьлорых'ь было такл, много воздуха и повзіп. ()нл> не былі, живоішсце.ѵгь яркпхл, мазковь II красок'ь. по весь припад.лежалъ тихой заду.мчпвой прп[юдѣ „забы- тых'ь уголковь" са.іа пліі лѣса . Опь быль худояшикомл, „ста])Ой“ хорошей шко.лы и рЬзко порицалъ ,.футу[)ііз.\гь“ и декадепіцііпу. Тща­ тельно отдѣ.лывая свои картины и акваре.ли, оп ь ничего не выстав­ л ял ъ пасу .ть публики в ь пезакопчен- по.мъ видѣ . Къ концу яспзпп Л. Л. переш ель па марниы. пройдя всѣ станціи пейзажа, ( ’уровыи «І'ппскій зали въ его вдохповпль па цѣ.лый р ядъ картшгь, і!зобі)а:кающнх'ыірп- бой сѣвернаго ' моря; ув.лека гь его II югь с'ь садами Малороссіи, влек ­ ло его и южное море своею изум ­ рудно-зеленою ис.-нюю. Нея русская природа во всѣхл, ея д е т ал ях ь и проявлен іяхь находи,ла огды.хл, вь его широком'ь русскомь сердц ’Г, и богатой душѣ худоікнпка. Оіп, по бы гь пи про(|»ессоромл, пи акадс.ми- комъ, никогда по стремился іл> до ­ стиженію ОП 1 ХЛ, степеней, но бы.'п худояліиком'ь первой степени вл, по.лиомл, смыслѣ и в ь безпристра­ стной оцѣнкѣ собратьев'ь но пскус ству и поііимаіощеіі живоцпсь иуб лики. И. 11. С—л,. Внутренняя хронииа. Новая форі,іа для арміи. Сообщаютъ, ^]то пыпѣ оісончательио утверждеиа новая форма для армейской пѣхоты: сѣрая головная папаха, мун­ диръ цвѣта хаки (чераый мундирч, от­ мѣняется) и парадная форма съ .чацка- намн: для первыхъ нолков'ь дпвнзііі— съ красными, для вторыхъ—съ синими, для третьихъ—съ бѣлыми и для четве].'- тыхъ—съ черными. Сабля прежняго об­ разца. Откыр тіесъѣзда дѣятелей по кустарной промышленности. 17 марта, вь помѣщеніи Император­ скаго сельскохозяйетвепнаго музея, от­ крылся съѣздь дѣятелеіі но ку.гтарііой промышленности, созванный ностояи- нымь бюро всероссіі’іскихъ съѣздоіп. дЬягелеіі по кустарноі'і промышленпостп. состоящехть при обществѣ, для содѣ,йст- иііі русской иромышлеппости и то[)- гов.ти. ЦІ,лі, с'ьѣзда: иыяснепіе современна го положенія и пуж;гь кустарноіі про­ мышленности и уі;азаніе мѣропріятій, наііравлеішыхъ къ ея развитію. Вь число ч.теновт. сьѣзда записалось уже око.іо 300 человѣкь; п .запись еще продо.чжается. Ді.ятелыюсть членовъ съѣзда будеті. раздЬлеиа на двѣ сеі:ціп: 1) по зкопо мическп.мъ вопросамъ п 21 по техипче скому и художественному образованію. ІІе]івая изъ шіхь, между прочи,мт>, кос­ нется вопроса о сбытѣ, кустарныхъ из­ дѣлій. кустарпомь кредитѣ и іеоопера цін, кустарнаго закоподательгтва и бо- лі'.е прапплі,паі’о статистическаго обслѣ­ дованіи ісустариыхь ііро.мисливь. (іостоялось ознакомительное общее собраніе членовъ съѣзда. ІІуяѵдающіі.мся, по поле.зиы.мь свои.мі, присутствіемъ на съѣздѣ к'устарямі,. по Ходатайству бюро съі.здовъ, главное уппаплепіе земледѣлія и .землеустрой­ ства выдало пособія, каіл, иа ироі-.зд'ь оть мѣста ихъ лпітельсі еж до ІІетербуу,- га п обііатно, такт, п ня проживаніе ві Петербургѣ во ііпе,\гя сьі,.чда. Папятія съѣігча продлятся {ювио ш - дѣлю. , Маленькій фельетонъ. (НОЛЛЕГЪ Ф-у) ІШ Ш І І Щ Ш ® . „ А л е к с а н д р ъ / “ , р о м а н ъ М е р е ж к о в ­ с к а г о ) . Эі’о всегда тлк і, бываетъ ; чѣмь проло.иьчп'елыіѣ(> и пплрижоііиѣ.<' олиідаиіе,— і'іи.гь пстр'!'. -скязьіллотси [іазочаровапіе и оио пе.ібешіо б,>. .чѣзисішо, ес.'ш ожіідаемоЕЬ при окои- чаге.тыгой пров'ѣркі',. оказывается не выше уръ ’ити посредствоішости. 'і'акоо ра .очарованіе вызыпасгь ію.маігь Ме р е ;к к о ВС к а го „Л.чек- са іідрь 1“. Пока это и{)0извеъчііе ііеч.ата'іось гомеоиатичеекими дозами, чорез'ь .ів.а—три .мі'сица разь. вь „РусокоП Мысли",— сулиті, о ием і, бы.іо труд­ но; 'теряласі, ііо.-ш .іа п ц ' іуъість пиочатлѣііія. ііетестнетю . что ка;к- д ім у хотѣ''ос-і, охватить ро.маиі, сразу, ц'ѣликомъ. И вот ь топері, ото возмоя.ио: „.\.іексаіід()ь I" вышель (ТТЛѣ.'ігаіым і> изланіемт,. „І’рома.ъ-і дішиу.іась—и р<і';і''і',касгь волны"... Г-іЬ'іча.іа—вііечатт'Ыпе огромнаго успѣха. Л,і>йствителі,Ш), в ь д в а—три дня было распролаио первое ішда- иіе и па дняхъ вышло уже второе... Но немногаго стоить этогь усігѣхь: вѣдь въ пуб.тпкѣ ситыгі'.е всего го- ворил'ь иитсрес'ь изголодавшагося оікидаиія. ІТопр,»буОМ I, ПСМОТР'ЬТЬСЯ В'Ь ро- маігь Мерсжковск'аго иоііристалыгѣіі Коллеі'я молодой, здорово! Сь тѣхт, и.лрь кіііс.ь вь ннпіемь з'голкѣ Зіісѣль ТІ.1 С'Ь перышкомь въ рукѣ, Тебя читаю я до слона. И вотъ сісажу безт. обиняка. Что ТЕЛ н :г, и об.з мел [Го ОТЗІЛВу ЛЮДСЕСОЙ МОЛВІЛ Строчимь ІЕ МІЛСЛПМЬ ОДЕШаКО. Порою рптмь губами ловимъ. Порою точимъ зубь перомъ. Довольно ЗЕзучпо оба врехЕт,, Довольно СКЛаДІЕО пустословим ь. Суді.бн, . мге Ѣ кажется. едиіЕН, Что наша, то н боЕХЧчей:— Успѣхъ іЕ слава риѳмачей: То ІСре-зь—то ЕЕІѵгу іш нлтілиа. Сегодпя ТЕЛ Клец'Е, иоспі.лт.. -V з.чЕітра иеся, Елеці, узнаетъ, Гі'аЕѵЬ Еін заборѣ, памараеть Тпоіі носъ каіЕОЙ—ЯЕібудь п.«стрѣлъ. А ВЕірочем'і, ес.ги тебѣ вт, мочь. II на рОЖОЕЕЬ ТЕЛ лѢзТЕ, ШЕ ИрОЧЬ, -- ПоЕіробуЙ, ЕіаіШШП п.ч совѣсть П іОЕТіліх і, сваръ печалі.пу ееов Ѣ сте ,. Пиши про ятіЕхъ ІЕ про тѣхъ-- Тебя прочесть я обѣщяЕоеь, -Ча твой руЧгіЕОСЬ я усЕгѣхъ... А вотъ за ...іивности '^—нс ручаюсь... ІІИЕпи, коі’да ужъ не втерпежь. Гдѣ мало пЕКОЛь, едіі мало Етартъ, Гдѣ ІЕОЧЬ проводить мо.чодежь II гд'Ь ца]иітъ пор(,й азартъ. По возт. не ііаЕЕі'Е. еі ееямъ объ эчомт, Всеі'да по.тезиѣй умолчаті*: И бс-.з'ь очковь теперь писать Уж'ь не могу, а тіл поэтомъ Еще Еіеопытнымъ слывеЕпь; ІСакЕ, разъ в.тетшііь въ иросакъ.въоскуду II буду'іь намт, смѣяться всюду II СТаріЕКЕІ, I! молодеж!.. С е , т Ѣ х ' ь порі, і;акі. добрый судія Мнѣ, д.члъ четыре дше кутузі.-и Моп мілш.'іепья сга.тЕЕ з'зіЕп; Гы. лицѣ люлеіі ПС шлкз' я С.траііітігь іііЕ .злобы, пи порока, Пусть зтобеиі, каждЕліі за двоихъ— не чяіаіо мілс.тей пхт., Псй.меть М..ІЙ зубт., хоть видитъ око. Дл.ч вдохновенья есті. причинъ Не мало вь гс>родѣ старшіномч., Газмѣромі, рублепЕп-імъ п длипнелмъ Стихи пиши хоть Еіа ауяіЕинъ. II МЕ10Е0 лжи, II много ТЭМЪ 5 ’ инсь ин Есаждомъ переулкѣ,; Г'.ОСЕІОЙ. ПС по.тожи охулки, Хоть ЕіироллсЕі ,,маргариич,-кремъ“, Сь мукой ко.тбнсны>і издѣлія, ІѢ'.діл фруктоисчі сахирипт,, Иль сахар'і. еіостный , н . іь фукоипъ— Достойно все стпхохвореЕіья. Но, милыіі другъ, итти на сѣ.чь ІГ.ть-за какоЕ'о-то фукснЕіа Пли П 0 С 1 рсічваго алтынс,— Повѣрь, ш'[кі пе стоигь свѣчъ. :',т, велпкііпостшля дешевіеи і.ѣіецт, опять вошелъ въ экстазъ, 1'еі.'ламой сь ногъ сшибая насъ II разоряя Еіа обновки, і пасъ такі.ч і>асиродажп Идутъ пе іЕервый день п і’одь, Гастетъ торгошлй оборотт. Н НЕ, ЕЕервомь и второмт, этажѣ... Чтобъ уЕ'одпть па всі.хъ, Сез'ь лести, Пь Ельцѣ ОТ1, рылся мнЕ’а зииъ , і ’, е Ѣ иредлагаютъ тысяча, двѣсти і ’ублеіі—за столько же алтынь. Гѣшили сдѣлать распродажу, Не то что завали, гнилью, А просто чистому рублю Пери, лЕОлъ, дай Елецъ уважу?.. О еіо , коЕіечЕЕО црос ' іа і іовь Теперь улгь ма.чо д.чя „а кулы "— Но .чюдн падки на ирсулы ііаігі, .мухи і,ъ сѣти пауковъ, ічще педашіо, бывши вь ражѣ, >і отъ ломі'іарда книзу шелч. Но нанрнЕілеиІЕо въ ,.Оре.чч,“... II чпГжь... Е туіі. нсе распродажи! На тротту.чрѣ двѣ торгош.и, Какъ і'оворя'Еъ, —очч, пииіе'іы,— Остатки прежней красоты ІЗсѣм'ь п])ед.;Чаі'а.чи по дешеикі , . . . іакк'іп, ул,і , ду хъ іЧ'ііерь у в сѣх ь , Какч. іорЕЧіЕпи, такч, ко.мсдіяпты ПвчяЕОЕі, всѣ свои талаптЕ^, Не Еіарывають иъ землю—грііхч,!.. / і я / ^ я П а ш а . II 0 ПОКОЙиі',(‘. Како(‘ .мѣ.сто можегь заіілт;, ОІГЬ ь ь тиирчосіпѣ этого ші- сато.тя. К'ок'ь ни грустно созікгіься, а ром;!іи,і Мореяскоьскпго, іп, смыс.'іѣ .■ште[)игурііых I, лосіоипстіп ., скоді ,- ;нп'ь по и.ік.Т'П'ипй плосі.’остп; но- ПіСО.:іЬКО бЫ.'НІ Г.'іубоКі 1 „Омпрть бо- І'ОИЬ., (..Ю.ІІІШ'І, Огстунннк 'ь"). нн- тоіи'сиы Ііоскія'сшіі' боги" („.’іео- нпрд «-.та Игінчи). посто.чьку грубт, II нт эсгоп г іе ігь „ . \ іт іх [ ) і іс т ь " , а гоги рь ііыіщрхисс'геит. іі ггпліміціо- лигь ...Ѵ.'іоксаплр'ь [". ПослѣлчіГі лан ь .мо/котъ быть с.м іѵю іісст:н;- .'и-п I. на одну дос-ку сл. драмою ,-ІІаье.ті. І“ . Д. 1 Я которой газсгпая шу.мнха с.лѣла.'ні такую нс.і.чс.іу,кон­ ную рек.німу. Прежде іісого опсл'ома твор’И'стиа Мс ножки иска го болѣо ч'Т.мь сомші- толы іа. Пелоь'Ьк'ь, иачнтаік іый вь русской нстогнн п литературѣ Ій го в'ика, ш-но.тыіо поразится той ом'Т,- лой безцоре.моішссті.ю, г ь когорий романистъ вылсрпівм 'Т 'ь інп. мему- ;ірозл. і:сово.!.\гп:кныс анекдоты и чорточкн. ко'торыо ісалсутся г. Ме- Іі'шсК'іВско.му іычс.му-шібуль харак- тоініымн. Чего только тут і. нѣт'ьі.. II ()»акты. выхв.'гіонныо и зь знам е­ нитой „Старой записной ісііпллсп" князя II. А. Иязс.х'гкаго. и навязш іе вь зубах ь анекдоты о Крылов'і:, ул;е давно перешедшіе на .іистілі ка.теидареП. іі старыя остіюты. в])одѣ передачи ..1е Ьіеп с1іч> «.^епегаі"— выралсеніе.м'ь „хорошо быть геііера- .'іо.\п,“, к’оторос Мерелсковскій вла- і ает і. в ь уста декабриста Луіііиіа. Л главное, г.гі', эти лоску тки сшиты мел;лу собою б'Ь.:іымн нитками и іііікакь не составляють единаго цѣ- .:іаго. Мѣдь д.ія того, чтобы гюсл Ьд- нес н.мѣло мѣсто, мало начитанности об'ь изв'ѣстиой іісторпчсской элохі,. нулѵно еще проникновеніе.— вогь каш , мы в іідимь это в ь „Войнѣ іі мир'І'," То.гстого. Д а п сам ь Мерел,- тсовскій еііособеіп, па такое 'твор­ чество: .диказате.тьство.м'ь тому .мо­ жетъ слуллш , ого „Юліан'ь". И все бы нн'нч’о, ес.ііі бы по іонлонціозиость автора. Г,о чтобы То пи о'та.’іо Мереллсовскій во вс’Г.х ь нсторііческнх'і. событіях I, хочеть вн- л1',ть какую -ю . издавна, впрочемъ, из.иоб. іонную нм'ь, — мистическую іюдкладку. Это'ть .мистпціізмь. осо­ бенно но Егтпошенію кі, декабрн- стам'ь, нрі'лставллется чѣ.м'ь то пе- кусст'веішым'ь іі не оправдывается исторіей ііол іпнческаго двн.кечіія тоіланіпяго вре:,;Сіііі. Нер'Т.дкіі у .М«ч е.кі:овскаго іі пря- .мые искаиачіія нсторпческііхь (|)ак- ’тоіп, II особенно образовь. Сдѣлав і, вторым'ь цеіітра.'іыіы.\п, лнцо.м ь сво­ его ро.маііа Иа.и'ріана Галицкаго. М“рсжковскій сообщи.ль с.\іу' черты, пстоіжчссілі е.му отнюдь не свой ­ ственныя: этоть рыцарь безъ страха и упрека і:і, г .іа зах ь Морсллсовскаго. — вы ступаегь с ь далеко не привле­ кательной стороны при ознакомленіи С'Ь офі|иіціа.'іыіымн документальными данными, внервые опубликованными В'Ь ііиварьской кіішкк ' іі новаго исто­ рическаго лсурала ,. Го.іось минув­ шаго", издаваемаго в ь Москв'Т,. Гсть, к'оиечио. в ь романѣ Мі-релг ковскаго ІІ худелсесівенныя с т р а ­ ницы. Т акь . очень ііоэтіічеігь об- разь юноп Софи Нарышкиной; очень ярок'ь, трмі'ате.леи 1 . образі, пмаера- трнцы К іисаветы Л.текс1,овны... Истр'ѣчаіі>'і ея отдѣлі.ііыя, нроннкчіу- тыя лириз.мом'і, сцічіы... Но .\іа:іо ііх'ь н с.'иішко.м'і, ма.іо вееі'о этого, чтобы онравлать нудную (Ціаві— нстлрнческую коміныяцію , іатторой мистически настроенный автор 'ьсо - обіцііл'ь <)іорму романа. РЭСЬ . О Т Ь Р ЕД АКЦ ІИ ІІом'ѣщая статью нашего ува'Лѵаемаго сотрудника, Г’е- дакц ія нс молсет'ь не отм'Ьтнть од ­ ного іьз'і, крушгѣйшнх'Ь нсдостат- ковь романа, проистекающаго о ть нз.ішшіей тенденціозности: ІІмнера- тор'Ь Алексаіідрь I, достигшій пре- Л'ѣ.та че.іовѣческаго іиѵшчія. повер­ гнувшій ген ія—кумира всей Ічвро- пы,— Наполеона, ІІмператорь, на котораго буквально молились вс'Ь европейскіе народы, вы веден ь в ь роман'ѣ слабым'ь, безполыіым'ь, нод- час'ь почти лсалкнмь челов'імсомь, а пе тѣм ь величаво раздумчішы.мъ новелнте.лем'ь ве.інкой ст[)аны, к а ­ кимъ его зн ае гь исторія.

RkJQdWJsaXNoZXIy MTMyMDAz