Памятная Книжка Воронежской губернии на 1865 - 1866 г.

дірта не мати, жовтой кости ни ломати, ретиваго сердца ни въ язвити, червоноі крові ни нити, и ти, бишихо—бишище колючая: стрілючая, вихровая, вітровая, нодуманая и погаданая, тутъ то- рі ни стоити; иди собі па луга, на болота, де люди ни ходятъ и людскій христіанскій гласъ ни заходе; тамъ тобі бувать ирас- купюратъ отъ единорожденнаго, молитвевнаго, хрищенаго раба Божаго (имя), и помилуй его, Господи, отъ всякія скорбі, лютоі болізні. Выйшли поци й дьяки на Іордань води святити, освя- тивщи усі розійшлрся; такъ единороднаго, хрещенаго, молитвен­ наго раба Божаго (имя) бишиха разійшлась. Господи, прійми мое малое моленіе, яві принявъ удовицю два лепФта; св. Антоній, Дмитрій и Мусій и Ангелы—Архангелы, простите и помолите Бога обо мнѣ.» Зттѣмъ этимъ масломъ мажутъ больное мѣсто. Другіе би.шиху підкурюютъ. Это дѣлается такъ: берутъ .ідокръішку. (крышку горшка), въ нее кладутъ горящихъ угольевъ, раэдыхъ, кіевскихъ святостей, какъ-то; стружки и обрѣзки съ гробницъ св. угодниковъ и т. и., пасхальныхъ крошекъ, воску с.ъ сотовъ умершихъ пчелъ, воску страстной свѣчи и т. н., догда отъ этого пойдетъ дымъ, то къ нему наклоняется боль- цы^ъ ,мѣстомъ больной, котораго закрываютъ полотномъ, а баб­ ка подъ полотномъ давитъ больному опухоль и говоритъ: «Отче Чащъ (3 раза). Якъ бувъ чоловікъ пустій, иволи пусті, иплугъ пустий, и погоничі пусті, и пусту ниву оравъ, и нусту ишени- цщ сіявъ, дуста з|йшла, нуста й поспіла, пусті й жннці пусти­ ли •серпами жали, у пусти ряди слали, пусті кониклали, пусти­ ли возами возили, пусті стогі становили. на пустому току мо­ лотили, пустими ціііами били, пустими граблями згрібали, пус- тими мітлами змітадн, пустими лопатами віили, въ пусти міш- кі вбирали, пустими завъязками завъязували, до пустого миста возили, на пустому камню мололи; ту бишиху размололи поха­ тахъ, по болотахъ, по пустыхъ очеретахъ. Ты жъ, бишихо, вітряна, вод'тна, нодумана, погадана и помыслима, и мужицка и шиночка, и хлопъяча и дівчача, и піди съ его очей и пличей отъ жизни нажили, отъ червоні крові, отъ семидесяти семисус­ тавовъ.»