Памятная Книжка Воронежской губернии на 1865 - 1866 г.

— 208 — Казали люди, шо дружно старъ. А вінъ молодесенькій, Якъ чай зеленесенькій; На ему кафтанъ Соломою напханъ; Очп въ клотчі. А нісъ у ремені, А зубп въ попели, А въ его воло и до токи. Вінъ раненько вставъ >“0 До нашого коровая прпбіравсь, Чп нп бачпшъ тп, дружко, Якъ боярп коровай крадутъ: Хто въ міхъ, хтр въ рогожу,— Батькові на вечерю; oqon Хто въ міхъ, хто въ рукавпці,— Дівчатамъ на вечернпці; Та й намъ надавали, Шобъ нпкоіиу ни казали, і №г,о Д TOT ;,> •іілойікій ііп ; і ! '}} ! ш Дружбонько нашъ, голубе спвенькій, Нашъ голубе любенькііі, Дай же намъ хоть одну кор.овайнаюшку, Якъ нп дзен, у полонъ перейму И коняотниму. Дружкамъ даютъ по куску коровая. Потомъ начинаютъ го­ товить на столѣ закуску. Дружки въ это время смѣются надъ боярами: На що тіі дари— Прекрасні боярі Сидять по за стійлі. Якъ сови покпйлі, Якъ пугачъ у л ici, Горобецъ у стрісі.