Памятная Книжка Воронежской губернии на 1865 - 1866 г.
Иде, Марѳоиька, на поездъ,— Зустрічае іі Господь самъ Й 3%долею щасливой, И зъ доброю І'ОДШІОЮ. Хто'жъ хобі Ш,ѳоііыЙ!, цсй посадъ давъ? «Цей аосадъ ішеарь писавъ Передъ Господомъ Б огомъ , А молговалималары.» Лужечни, берешечки вода попала, Мэрѳонькину головоньку журба обняла; Якъ загршоН цымбалоиькн У батька підъ дворомъ, Якъ занлаче Марѳоиька У батька за столомъ: «Частуй, частуй, міі батснько,— Я госта у тебе; Налпиуліі ворожечки У двіръ до тебе.» Во время этого пѣнія и послѣ его, отецъ невѣсты уго щаетъ всѣхъ своихъ гостей, начиная, разумѣется, съ старостовъ. Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, свашка беретъ потомъ у жениха шап ку и бросаетъ сестрамъ невѣсты и тѣмъ дѣвушкамъ, которые помогали, шить приданое; ѣѣ йорватываютъ шапку, иришиѣаютъ къ ней котку и поютъ: Кіевска швачка, Міщанська дочька По міетахъ ізЖэла, Шовки скуиовала, Biuim пришивала, По таляру брала,— Отъ зятя молодого И отъ иоізду его. Свояченица надѣваетъ себѣ на голову шапку жениха, а дружки продолжаютъ:
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MTMyMDAz